понедельник, 25 апреля 2016 г.

ЗНО

2016 році для вступу до вищого навчального закладу (ВНЗ) абітурієнти подають сертифікати ЗНО лише 2016 року.
Кожен учасник ЗНО  має право скласти тести не більш як із чотирьох навчальних предметів з переліку:
  • Українська мова і література
  • Історія України
  • Математика
  • Біологія
  • Географія
  • Фізика
  • Хімія
  • Англійська мова
  • Іспанська мова
  • Німецька мова
  • Російська мова
  • Французька мова
Програми зовнішнього незалежного оцінювання із усіх предметів розміщені в розділі «Підготовка до ЗНО».
Переклад завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії буде здійснено кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами. 
 
Державна підсумкова атестація з української мови, історії України та математики
Для усіх випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів 2016 року результати зовнішнього незалежного оцінювання з української мови і літератури зараховуватимуться як оцінки за державну підсумкову атестацію, що визначатимуться на основі кількості балів, набраних за виконання завдань лише з української мови. Як оцінки за державну підсумкову атестацію зараховуватимуться й результати зовнішнього незалежного оцінювання з математики або історії України (період ХХ – початок ХХІ століття).


Встановлення «порогового бала»
Для визначення результатів ЗНО-2016 з кожного предмета буде встановлено «пороговий бал», тобто та кількість тестових балів, яку може набрати мінімально підготовлений абітурієнт. Учасники тестування, які не подолають «поріг», не зможуть використати результат ЗНО з цього предмета для вступу до ВНЗ. Усі абітурієнти, результати яких будуть не нижчими від «порогового бала», отримають оцінку за шкалою 100–200 балів та матимуть право брати участь в конкурсному відборі при вступі на навчання.
Детальніша інформація про метод визначення експертами «порогового бала» подана в статті Валерія Бойка «Визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання: старі проблеми та нові перспективи».

Список учнів філологічної групи 11-го класу

1.Максімов Віталій
2. Лобань Альона
3.Жураківський Роман
4. Савуляк Олексій
5. Дума Сергій
6. Корнілова Ядвіга
7. Кушнір Ірина
8. Боднарчук Діна
9. Ярмоленко Наталя
10.Беднарська Олена

воскресенье, 24 апреля 2016 г.

Інформаційні технології

Тут буде розміщено навчальні матеріали для уроку інформатики, то темі: - інформаційні технології.

Все про блоги

 Блог – це ресурс/сайт/сторінка в мережі інтернет, де кожна людина представляє особисто себе, свої думки, інтереси, захоплення, знання чи будь що, що їй забагнеться. Блог за  визначенням являє собою особистий ресурс. 

Або іншими словами - це веб-сайт, головний змість якого - записи, зображення та мультимедія, що регулярно додаються. 


Основніми характерними рисами блогу є:


1. Регулярність оновлення.

2.    Короткі записи тимчасової значущості.

Класифікація блогів

За автором:
  1. Особистий блог ( ведеться однією особою)
  2. Примарний блог (ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною)
  3. Колективний блог (ведеться групою осіб)
  4. Корпоративний блог (ведеться усіма співробітниками однієї фірми)
За наявністю мультимедіа: 
  1. Текстовий блог
  2. Фотоблог
  3. Музичний блог
  4. Відеоблог
  5. Блогкастинг

За змістом:


  1. Контентний блог
  2. Мікроблог
  3. Моніторинговий блог
  4. Цитатний блог
  5. Сплог

Поняття складеного документа

Поняття складеного документа.
Складений (інтегрований, лат. integrum - ціле) документ – це документ, у який вставлено фрагменти з даними різних типів, що створювалися в інших прикладних програмах.
Наприклад, у текстовий документ, підготовлений у текстовому процесорі MS Office Word 2010, вставлений растровий малюнок, створений у графічному редакторі Paint, а також фрагмент електронної таблиці, яка розроблена в табличному процесорі MS Office Excel 2010, та таблицю з бази даних MS Office Access 2010. Або в мультимедійну презентацію вставлено відеоролики та аудіозаписи, які були підготовлені заздалегідь.
Програма (документ, файл), з якої проводиться вставлення фрагмента у складений документ, називається джерело, а програма (документ, файл), куди вставляють об'єкти з інших джерел, - приймач.
У багатьох програмах, які працюють під керівництвом ОС Windows, для вставки об'єктів передбачена можливість перетягування потрібного фрагмента чи об'єкта з використанням миші з вікна однієї програми до вікна іншої (технологія drag-and-drop, англ. перетягнути та кинути). Під час виконання цієї операції об'єкт переміщується з документа-джерела в документ-приймач, виконання цієї операції при натисненій клавіші Ctrl приводить до копіювання об'єкта в документ-приймач. Такий спосіб рекомендується використовувати, якщо відстань між вікнами програми-джерела і програми-приймача невелика. Для цього вікна цих програм доцільно розташовувати поруч у віконному режимі.
Вставити потрібний об'єкт у документ-приймач можна також за допомогою Буфера обміну ОС Windows. Для цього виділити об'єкт документа-джерела та скопіювати в Буфер обміну (команда контекстного меню Копіювати або комбінація клавіш Ctrl+C), а потім вставити у документ-приймач (команда контекстного меню Вставити або комбінація клавіш Ctrl+V).
При використанні цих способів зв'язок між документом-джерелом і документом-приймачем відсутній. Це приводить до того, що ніякі зміни об'єкта-оригіналу не відображаються в документі-приймачі. Наприклад, якщо в текстовий документ вставлено діаграму з електронної книги Excel, то вона вставлятиметься як рисунок і під час змінення числових даних у документі-джерелі це ніяк не вплине на зображення діаграми, яка вставлена в складений документ. 

Технологія OLE

Технологія OLE (англ. Object Linking and Embedding - зв'язування та вбудовування об'єктів) дає змогу вставляти об'єкти в складений документ, забезпечуючи різні способи зв'язку цього об'єкта з документом-джерелом і з програмою-джерелом.
Технологія OLE передбачає два способи вставлення об'єктів:
вбудовування об'єкта - забезпечує вставлення в документ-приймач копії об'єкта з автоматичним встановленням зв'язку з програмою-джерелом, але зв'язок з документом-джерелом втрачається. У такий спосіб ніякі зміни оригінального об'єкта не впливають на вигляд його копії у складеному документі. Оскільки вбудовані об'єкти розташовуються всередині документа-приймача, то розмір файлу складеного документа зростає за рахунок розміру цих об'єктів.
зв'язування об'єкта - у документ-приймач вставляється не сам об'єкт, а тільки посилання на нього у вигляді образу цього об'єкта з автоматичним встановленням зв'язку і з документом-джерелом, і з програмою-джерелом. За такого способу будь-які зміни об'єкта в документі-джерелі приводять до автоматичної зміни образа об'єкта в документі-приймачі. При зв'язуванні об'єктів розмір складеного документа майже не збільшується, оскільки в документ вставляється не сам об'єкт, а посилання на нього, яке займає дуже мало місця. 
Недоліком зв'язування файлів є те, що при зміні місця збереження будь-якого з файлів (основного чи зв'язаного), посилання не спрацьовує, а отже зв'язаний файл не відкривається.